Ящур – це гостропротікаюче висококонтагіозне вірусне захворювання, яке здебільшого вражає велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, проте також сприйнятливі і дикі тварини (олені, козулі, лосі та дикі кабани).
На ящур можуть хворіти і люди. Основний шлях інфікування людей відбувається через вживання сирого молока хворих на вірус ящуру тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м'ясо. Можлива пряма передача інфекції людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною.
Люди здатні виділяти вірус у респіраторному тракті протягом 24-48 годин. Виникнення даного захворювання може мати вплив на розвиток сільського господарства та значні економічні збитки. Спалах хвороби в країні миттєво викличе заборону експорту тварин та тваринницької продукції до всіх країн, вільних від ящуру.
Хвороба має здатність швидко поширюватись на значній території, серед молодняку викликає високий падіж та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.
Шляхи передачі ящуру:
• прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, зі слини, фекалій та сечі, молока та сперми – за 4 дні до появи клінічних ознак;
• контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
• забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати);
• може передаватись через повітря (вітер) за низької температури та високої вологості.
Інфікована тварина контамінує корми, підстилку, годівниці, воду, напувалки, інвентар, приміщення, одяг та взуття обслуговуючого персоналу, які і є факторами передачі вірусу ящуру. Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів – вим’я, а у молодих тварин враженням міокарда та скелетних м’язів.
Клінічні ознаки: слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів.
Усі суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням і обігом тварин, повинні забезпечувати дотримання:
1) охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо;
2) обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять в господарство;
3) контролю за станом здоров’я тварин на усіх етапах їх утримання, у тому числі при карантинуванні тварин, які надходять у господарство;
4) регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;
5) забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни;
6) обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження.
При підозрі захворювання тварин на ящур власник (утримувач) та/або спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують господарство, зобов’язані негайно повідомити про це головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території.
Загальні заходи профілактики, щодо зниження ризику занесення ящуру та інших хвороб:
- дезінфікуючі ванни на вході до приміщення;
- одноразові бахіли і захисні костюми для відвідувачів;
- устаткування для дезінфекції та дезінсекції транспортних засобів до і після транспортування;
Уникайте:
- контактів між тваринами різних стад (наприклад, на пасовищі);
- використання пасовищ в період масової активності кровосисних комах;
- використання спільних інструментів, транспортних засобів, завозу тварин з різних ферм та персоналу, що мав контакти з тваринами без ретельного знезараження.
Краматорське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області.
