«Їду, щоб не чути пострілів», - жителька прифронтового Іванопілля, якій поліцейські допомогли врятуватися з-під вогню

thumb 286641 800 600 0 0 auto

78-річна Галина Федорівна, вчителька української мови з 50-річним стажем, змушена покинути рідний дім через постійні обстріли. Тепер жінка – у безпеці, разом із сім’єю.

Галина Федорівна прожила в Іванопіллі, що поблизу міста Костянтинівка, все життя. Колись квітуче село росіяни перетворили на руїни. Постраждав і будинок вчительки, а від осколків, що прилетіли на подвір’я, загинули домашні улюбленці – собака та кішка.

«Страшно, особливо сильно вночі б’ють. Знайшла в будинку містечко, де немає вікон, і там сиджу, перечікую обстріли. Але вже прийшов час їхати», - розповідає про пережите Галина Федорівна.

Особливо важко жінці згадувати про минулу роботу. Місцева школа, де вона віддала стільки сил і любові багатьом поколінням учнів, зруйнована.

«Раніше багато було дітей у школі, а зараз заклад розбитий. Два рази прилітало», - зі сльозами каже колишня вчителька.

Поліцейські допомогли Галині Федорівні дістатися шелтера, звідки вона вирушила в Київ до онуки.

1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 1 голос
Если заметили ошибку, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter