Керівниця шабельківської бібліотеки ім. Тараса Шевченка Світлана Садова вже майже десять років створює простір, де громада об’єднується навколо важливих соціальних тем. Її кіноклуб розпочав роботу у грудні 2015 і продовжує активно працювати, незважаючи на виклики часу.
"Світлана Садова, модераторка кіноклубу «Феміда» при бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка у селищі Шабельківка, вже майже десять років створює простір, де громада об’єднується навколо важливих соціальних тем. Її кіноклуб розпочав роботу у грудні 2015 року після участі у програмі «Бібліоміст». Відтоді кінопокази стали не просто культурною подією, а платформою для діалогу, підтримки й навчання.
Перші стрічки — «Трудний» Миколи Бондарчука і Дмитра Тяжлова, «Край електросміття» Девіда Феделя, «Лізо, ходи додому» Оксани Бураї — допомагали глядачам заглибитися у роздуми про права людини. Світлана ділиться, що з роками обговорення стали глибшими й відвертішими. Люди не лише аналізують фільми, а й діляться власними історіями, шукають шляхи вирішення проблем громади. Особливо популярною стала вправа «Золотий мікрофон», де кожен і кожна можуть висловити свої думки у безпечній і відкритій атмосфері.
Нині глядачі особливо люблять стрічки «Пранкнули» Ісмаеля Жоффруа Шандуті, «Булер» Лі Гірша, «Край електросміття» Девіда Феделя. Із теплом Світлана згадує показ фільму «Готель 22» Елізабет Ло та відгуки школярства, яке працювало над проєктами допомоги безпритульним.
Одна з учасниць сказала: «Кіноклуб підсвітив актуальні проблеми. З нього можна взяти багато уроків для життя – правильно розставляти сімейні цінності, вірити у себе, займатися тим, що подобається, навіть якщо ніхто не підтримує».
Попри виклики війни у громаді, що близько до лінії фронту, кіноклуб продовжує активно працювати. «Спочатку збиралися по десятеро в укритті, щоб дотримуватися безпекових норм. А тепер — онлайн. Сирени гудуть, а ми працюємо», — з притаманною їй життєвою стійкістю розповідає модераторка.
«Кіноклуб об'єднує аудиторію, яка постійно змінюється, — говорить Світлана. — Починали з показів для школярів, а тепер до нас долучаються волонтери, переселенці, активісти, люди похилого віку».
Светлана Садовая переконана: документальне кіно не лише навчає, а й дає людям упевненість, що їхні голоси важливі. «Кіноклуб завжди на часі», — підсумовує вона".
За інформацією Кіноклуби Docudays UA.
