Боєць батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області Олександр Батурін загинув внаслідок удару ворожого дрону на бойових позиціях. Поховали захисника в місті Кременчук, де нині мешкає його родина. В останню путь правоохоронця провели найрідніші люди, побратими та керівництво поліції Донецької області.
Олександр народився у місті Дебальцеве Донецької області, яке наразі тимчасово окуповане. Значну частину свого життя прожив у місті Бахмут. Ще з юних років Олександр був надзвичайно активним – займався боксом та кікбоксингом. У 18 років став переможцем чемпіонату України з кікбоксингу та здобув звання кандидата в майстри спорту.
Відчуття обов’язку та внутрішня сила привели Олександра до лав Національної поліції України – у 2021 році він розпочав навчання в Маріупольському центрі первинної професійної підготовки «Академія поліції». Після успішного завершення курсу того ж року його призначили на посаду поліцейського батальйону конвойної служби ГУНП в Донецькій області.
Олександр мріяв не просто служити — він прагнув боронити Україну саме на передовій, аби звільнити рідну Донеччину від окупантів. 1 березня 2025 року він приєднався до стрілецького батальйону поліції Донеччини. У складі підрозділу він виконував найнебезпечніші завдання в зоні активних бойових дій.
Сержант поліції загинув 24 травня — ворожий дрон обірвав його життя. Олександру Батуріну назавжди 27 років.
Прощання з поліцейським відбулося в Краматорську. Провести захисника в останню путь прийшли рідні, друзі та колеги.
«Війна забирає найкращих. І Сашко — один із них. Він добровільно приєднався до лав батальйону, керуючись покликом серця і повним усвідомленням того, з чим може зіштовхнутися. Кажуть, що кожен чоловік має збудувати дім, посадити дерево і виховати сина. На жаль, Олександр не встиг цього зробити. Та він встиг найважливіше — стати справжнім Героєм. Його ім’я навіки залишиться в наших серцях. Слава Герою!», — сказав під час прощання начальник Головного управління Нацполіції в Донецькій області Руслан Осипенко.
Під час прощання побратими з 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» зачитали над тілом молитву воїна.
Далі катафалк вирушив до Кременчука, де проживають його батьки та сестра. Під час траурної церемонії правоохоронці Донеччини передали державний прапор матері загиблого героя — як символ пошани та вдячності за подвиг її сина.
Олександра Батуріна поховали на Свіштовському кладовищі під звуки почесного салюту.
Схиляємо голови в жалобі. Світла пам’ять! Герою слава!
