До вибору імені малюка слід ставитися відповідально, оскільки воно впливає на долю і навіть характер у майбутньому. Важливо, аби ім’я гармонійно звучало з іменем по батькові. Чимало батьків обирають імена, які потім важко вимовляти, вони сприймаються на слух із помилками. Це може стати причиною для глузування з дитини.
Правило 1.
Для милозвучності слід обирати ім’я таким чином, аби його остання літера не була однаковою із ім’ям по батькові. Також прослідкуйте, аби між іменем та по батькові не було збігу в декілька приголосних – таке завжди важко вимовляти.
Правило 2.
Вважається, якщо ви називаєте дитину на честь людини зі старшого покоління (дід, дядько, бабуся), то дитина може перейняти його долю та риси характеру. З іншого боку, якщо у вашій родині є людина, яка дійсно достойна для наслідування та прожила дуже гідне життя, то обрати її ім’я можна навмисно.
Правило 3.
Погана прикмета – давати своїй дитині ім’я родича, якого вже немає в живих. Особливо не варто цього робити, якщо член родини помер від важкої смерті – нещасний випадок, хвороба.
Правило 4.
Не варто давати дитині ім’я на честь відомої особи, наприклад, улюбленого кіноактора, поета чи співачки. А ще гірше – героя серіалу чи фільму. Якщо у вас прізвище Франко, то сине не варто нарікати Іваном. Ви заздалегідь ставите дитину в незручну ситуацію. А з ім’ям відомої людини таких ситуацій може виникати чимало.
Правило 5.
Психологи не радять називати синів таким же ім’ям, як у батька. Існує певна статистика: люди з ідентичними іменами (Сергій Сергійович) мають жахливий, нестерпний характер. Їм важко уживатися з людьми. Дочок також не варто називати ім’ям мами – вони можуть погано уживатися разом та зовсім не ладнати.
